Звоните прямо сейчас:
+38 (044) 221-27-02
Пишите прямо сейчас:
help102@ukr.net
Новости
Місцеві вибори 2020: стартувала виборча кампанія

Сьогодні, 5 вересня, в Україні офіційно стартував виборчий процес на місцевих виборах, призначених на 25 жовтня, повідомляє УНН.

Протягом 50 днів відбуватиметься поетапна підготовка, проведення голосування та підбиття підсумків виборів. Відповідно до календарного плану Центральної виборчої комісії заплановані наступні етапи:

  • подання до ЦВК копій рішень керівних органів партій про участь у виборах їх місцевих організацій - до 6 вересня;
  • висування кандидатів на посади голів рад населених пунктів, кандидатів в депутати - 15-24 вересня;
  • оприлюднення відомостей про реєстрацію кандидатів - до 2 жовтня;
  • початок передвиборної агітації - з наступного дня після ухвалення рішення про реєстрацію кандидата;
  • відправка запрошень виборцям - до 15 жовтня;
  • день голосування - 25 жовтня, з 08:00 до 20:00;
  • оголошення результатів - 3-6 листопада.

Цього року вибори відбуватимуться за новим Виборчим кодексом, що враховує нову територіальну основу України. Під час виборів буде врахований кількісний аспект – залежно від кількості виборців у громаді виборчий процес матиме особливості.

У територіальних громадах з кількістю виборців у 10 тисяч депутатів сільської, селищної, міської ради обиратимуть за мажоритарною системою в багатомандатних виборчих округах. У кожному такому окрузі при цьому може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

У територіальних громадах з кількістю виборців 10 тисяч і більше депутатів обиратимуть за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій у територіальних виборчих округах, на які поділяється єдиний багатомандатний виборчий округ.

В бюлетенях будуть вказані не лише партії, але і список кандидатів від кожної політсили, за яких також можна віддати голос.

Ще одна особиливість – запровадження гендерних квот: не менше 40% представників однієї статі в списку партії, тобто серед 5 кандидатів має бути щонайменше дві жінки.

 

 
Діє новий порядок розкриття банківської таємниці
Прокуратура, СБУ, Держбюро розслідувань можуть отримати на письмовий запит без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб, включаючи інформацію про контрагентів, навіть якщо їхні рахунки відкриті в інших банках

Національний банк привів порядок розкриття банківської таємниці відповідно до норм Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів".

Цим Законом, ухваленим Верховною Радою 31 жовтня 2019 року, були внесені зміни, зокрема, до ст. 62 Закону "Про банки і банківську діяльність", що передбачають спрощення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю. Державні органи, визначені в пп. 3, 3-1 та 3-2 ч. 1 ст. 62 Закону "Про банки і банківську діяльність" можуть отримати на письмовий запит без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб, включаючи інформацію про контрагентів, навіть, якщо їх рахунки відкриті в інших банках. З цією метою Національний банк упорядкував норми Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою НБУ від 14.07.2006 р. № 267, відповідно до законодавства.

Відповідні зміни затверджені постановою НБУ №13 від 31 січня 2020 року.

 

Від редакції:

Коли набирають чинність нові правила?

Постанова №13 набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, крім пункту 3 Змін (щодо нової редакції даних банківської таємниці), який набирає чинності з 01 квітня 2020 року. Відповідно нові правила розкритання інформації почали діяти з 1 лютого 2020 року.

Для кого розкриватиметься банківська таємниця по-новому?

Відповідно до п.3, 3-1 та 3.2 ст. 62 Закону інформація без судового рішення буде надаватися:

  • органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;
  • органам прокуратури України, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах їх компетенції - на їх письмову вимогу щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів;
  • Національному антикорупційному бюро України в межах його компетенції, у тому числі у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості, - на його письмову вимогу щодо рахунків, вкладів, правочинів, операцій за рахунками або без відкриття рахунків конкретної юридичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів.

Кого стосуються нові правила?

Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів стосується тільки представників влади. Але правила ст. 62 Закону про банки, до якої внесено зміни вже стосуються всіх юросіб та фізосіб.

Тож виходить, що зміни вносилися для чиновників, але вони можуть зачипити для всіх. Про це докладніше розповімо в окремій аналітиці.

Джерело
Нацiональний банк України
 
Місцеві вибори 2020

Менше ніж півроку залишилося до місцевих виборів 2020, які мають відбутися на новій територіальній основі. Обговорення новел Виборчого кодексу триває. Чи зможуть відбутися місцеві вибори на новій територіальній основі та яких змін потребує  Виборчий кодекс?

Про це та багато іншого говорили під час онлайн-конференції «Місцеві вибори 2020: місія здійсненна?» 6 травня 2020 року, у якій брали участь народні депутати України, представники Центральної виборчої комісії, органів місцевого самоврядування, експерти.

 

Що говорять представники органів місцевого самоврядування та експерти сьогодні - читайте у тезах спікерів конференції «Місцеві вибори 2020: місія здійсненна?»

 

Роман Лозинський, народний депутат України, партія “Голос”:

“Ми точно за зменшення виборчої застави. Ми однозначно за зменшення виборчої квоти, і від нас буде ініціатива щодо її зменшення. Бар'єри, які стали предметом широкого обговорення, ми однозначно підтримувати не будемо, тому що місцеве самоврядування і партійну, ідеологічну діяльність у Верховній Раді потрібно розділяти. Це різні речі, не потрібно це плутати, не потрібно маніпулювати. І дати можливість місцевим громадам висувати тих людей, яких вони бачили в діяльності, яким вони довіряють і які не повинні мати жодних зобов'язань перед політичними партіями. Ми розуміємо, що інституції мають значення, і зокрема виборчі інститути. Місцеві вибори мають дати поштовх розвитку місцевого самоврядування, особливо після складних років реформи, яку називають децентралізацією.

Тому очікуємо на вибори 25 жовтня і будемо в стінах парламенту робити все, щоб зайвих бар'єрів і змін правил гри перед самою грою не було”.

 

Сергій Надал, міський голова Тернополя:

Сергій Надал акцентує увагу на тому, що 5-відсотковий бар’єр для партії у розрізі всеукраїнського рейтингу - це нонсенс.

“Ми реально моніторимо ситуацію, і за результатами соціології мешканці міста мають одне ставлення до політичних партій, коли мова йде про вибори до Верховної Ради, і зовсім інше бачення, коли йде мова про вибори до місцевих рад. Тому що люди вже чітко навчилися розділяти питання, які потрібно вирішувати на загальнодержавному рівні, і проблеми, які потрібно вирішувати на міському рівні. Є моменти, коли в тому чи іншому місті, населеному пункті партія може набрати 70% підтримки виборців, але по Україні вона набере менше 5%, - говорить Сергій Надал. - Наприклад, у Тернополі, в багатьох містах Західної України є підтримка людей партій правого спрямування. В силу таких обмежень ці партії можуть не зайти в місцеві ради, натомість на їхнє місце може прийти інша політична сила, яка має дуже низький рівень підтримки на місцевому рівні, але в силу того, що набере понад 5% на загальноукраїнському рівні, автоматично потрапить до місцевої ради”.

 

Андрій Гевко, член Центральної виборчої комісії:

“Після прийняття змін до Державного бюджету на проведення місцевих виборів залишилося 1 мільярд гривень. Попередня цифра – 2,4 мільярда гривень. Різниця 1,4 мільярда  – це фінансування роботи членів виборчих комісій. Це критична ситуація, оскільки ми знаємо, що для людей на місцях, які працюють у виборчих комісіях, одним з мотивів є оплата їхньої праці, тож це впливає на якість їхньої роботи в виборчих комісіях. Це один з моментів.  Я маю надію, що до місцевих виборів це питання буде відкориговане, і ми зможемо отримати належну суму для того, щоби вибори можна було проадмініструвати і провести на належному рівні.

Доопрацювати закон про місцеве самоврядування, щоб разом з цими черговими виборами ми могли провести перші вибори старост по всій території України. Щоб повсюдність місцевого самоврядування збереглася, і люди мали звертатися безпосередньо в своїх селах, до того, хто представляє їхні інтереси в новостворених укрупнених громадах.

Також виклики, які стоять перед нами напередодні цих виборів це питання карантину. І якщо він буде продовжений, нам прийдеться вживати інших екстразаходів для того, щоби забезпечити безпеку людей, які будуть голосувати. Південній Кореї це коштувало орієнтовно 600 мільйонів гривень. Але тут проблема не стільки в коштах, як у спроможності організувати і забезпечити заходи безпеки, пов'язані з соціальним дистанціюванням, обробкою приміщень тощо.

Ще одним з ключових викликів є відсутність нової територіальної основи в Україні. Питання проведення виборів до районних рад є дуже гостре, адже виникають проблеми у зв’язку з тим, що у нас є громади, які повністю охоплюють територію районів, і є ОТГ, які знаходяться на межі 2-3 районів. І ці питання насправді потребують відповіді вже сьогодні для того, щоб Центральна виборча комісія могла ефективно на належному рівні провести вибори.

 

Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього:

“Вибори можна провести без внесення змін до Виборчого кодексу, але в разі ухвалення ряду адміністративних рішень.

Дійсно, перша проблема – це адміністративно-територіальна реформа. Якщо зміни до Конституції відклали, і до виборів ніхто не буде змінювати конституційні повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій, то адміністративно-територіальну реформу ще можна зробити. І перше – це рішення Уряду по зміні меж районів. Якщо райони укрупняти, то це треба робити зараз. Якщо протягом місяця буде остаточне рішення, то ми ще можемо більш-менш провести вибори вже  нові об'єднані районні ради. Це рішення виключно за Урядом - Верховна Рада делегувала Уряду повноваження змінювати межі районів.

Друге питання – це перспективні плани і формування ОТГ там, де їх ще немає. Знову-таки, це рішення треба приймати протягом місяця, тому що інакше це внесе додатковий хаос у виборчий процес.

Важливе питання фінансування. Я не розумію, чому Уряд виключив 1,4 мільярда зі статті субвенції на проведення місцевих виборів. Зараз цих “живих” грошей все одно немає, тож ця зміна не допомагає в антикарантинних заходах ніяк.

До середини червня я пропонував би виставити політикам дедлайн, що або максимум до кінця червня повинні набути чинності зміни до Виборчого кодексу, або треба офіційно оголосити, що ми працюємо за прийнятим Виборчим кодексом з усіма проблемами, які в ньому наявні. Адже якщо затягувати надалі, то знову-таки у нас не вистачить часу на адекватну підготовку.

Зменшувати заставу однозначно треба, але необхідно розуміти, що це призведе і до інших наслідків. Це означає, що якщо зменшити заставу в 9 разів, то на виборах того ж мера Тернополя, я думаю, може з'явитися 40 бажаючих стати міським головою та виставити списки. Хоча ми розуміємо, що велика частина з них буде спойлерами, технічними проектами і т.д.  В останній версії Виборчого кодексу до виборчого бюлетеню включаються назви всіх партій-суб'єктів виборчого процесу та інформація про 5 кандидатів від кожного суб'єкта. Всю цю інформацію треба якось включити у виборчі бюлетені, і поліграфічні можливості просто не дозволяють це все надрукувати. А виборчий бюлетень у нас має складатися з одного листочка, і текст має бути з однієї сторони. Це означає, що в деяких великих містах бюлетень будуть друкувати 6-м шрифтом, що прочитати просто ніхто не зможе. Тобто, всі ці наслідки також треба прораховувати”.

 

Олександр Корінний, голова Асоціації об’єднаних територіальних громад, голова Новоукраїнської ОТГ, Кіровоградська область:

“Ми маємо зробити все, щоби інституція місцевого самоврядування була сильною, а не щоби тимчасово певні парламентські чи непарламентські політичні партії, мали  перевагу завести своїх кандидатів, - говорить Олександр Корінний. - Зокрема, це стосується приналежності, наприклад, сільського, селищного чи міського голови до політичної партії. Конституція дає право сьогодні кожній людині бути вільним від політичного вибору. І також вона дає можливість всім обирати або бути обраними. Тому я і мої колеги категорично проти партизації. Більше того, практика у невеликих громадах показує, що, наприклад, в мене в раді (Новоукраїнська міська рада) був депутат, який працював 4 скликання. І всі 4 скликання був від різних політичних партій. Це говорить про те, що депутат працював на окрузі, допомагав людям, але змінювалася кон’юнктура місцевих політичних партій, вони реєструвалися, зникали, пропадали. А люди, знаючи депутата чи кандидата на міського чи сільського голову, знаючи його спосіб життя, дієвість, підтримку для певної території, його обирали.

Ми стикнулися з проблемою, що, до громади доєдналося 8 сіл, але ціла сільська рада, яка колись мала 6 сіл, свою раду, свого голову, втратила депутата в раді, тому що за квотним партійним принципом вони не набрали відповідної внутрішньої квоти в партії. І виходить така ситуація, що сьогодні 6 сіл позбавлені навіть одного депутата в раді. Ми категорично “за” мажоритарку на рівні сільських, селищних і міських об'єднаних територіальних громад. Тому що в такому випадку ми можемо забезпечити повсюдність місцевого самоврядування. Ми точно будемо знати, що кожне село буде мати в раді свого представника.

Я за те, щоби у нас були дієві механізми, і місцева влада могла спокійно виконувати свої повноваження і функції. Ми не маємо закладати системні конфлікти в саму систему виборів. Сьогодні на території одного й того ж самого невеликого села ми будемо обирати: а) голову громади б) депутатів; в) старосту.  І у селі починається головний конфлікт, коли люди починають не вирішувати господарські питання, не створювати умови для розвитку в селі культури, фізичної культури, сільського господарства, малого бізнесу, а починають між собою вправлятися в питаннях, варто чи не варто продавати землю та інше. Тому що вони представляють різні політичні партії, і кожен починає в першу чергу займатися політичними речами. Я за те, щоби політику повністю прибрати з сільських територій.

Ще одна позиція, - це можливість сільських, селищних, міських голів представляти свої інтереси в обласних радах. Не є логічним те, що голова, який найкраще, як правило, знає ситуацію, який має спільні проєкти розвитку в області, не може бути депутатом обласної ради, відстояти позицію своєї території в обласній раді. Я думаю, що таке обмеження також варто було би знімати”.

 

Олександр Солонтай, експерт Інституту Політичної Освіти:

“Щоб проводити місцеві вибори не потрібно ніяких змін до Конституції. Ми проводили місцеві вибори в 2015 році, вибори в об'єднаних громадах, і в 2010 році, і в 2006, і в 2002 роках. Тому зміни до Конституції точно тут не потрібні. Про адмінтериторіальну реформу проговорю окремо.

Позитивів у Виборчому кодексі більше, ніж негативів, якщо порівнювати з минулим законом. Тому я взагалі проти змін до Виборчого кодексу. Хіба щось вдосконалювати, на кшталт зменшення застави. Технічні зміни – це ще якось приймається. Але загалом Виборчий кодекс - це крок уперед як на парламентському, так і на місцевому рівні. І мені здається, що будь-які зміни до Виборчого кодексу зараз, тим паче у ході розгортання місцевих виборів, це просто зміна правил одними суб'єктами проти інших суб'єктів. Тому я проти змін до Виборчого кодексу.

Наведу кілька позитивів, на яких варто зробити акцент. По-перше, це гендерні права. Як на мажоритарному рівні, так і на рівні партійних списків Виборчий кодекс, на відміну від попереднього законодавства, забезпечив права різних статей.

Другий позитив Виборчого кодексу. На округи, де у нас 90 тисяч виборців (30 міст і 24 обласні ради) повертаються партійні програми.

Виборчий кодекс говорить, що внутрішньо переміщені особи голосуватимуть там, де вони налагоджують нове життя, і вони стають нарешті повноцінними учасниками місцевого життя, виборчого процесу. Тобто можуть не тільки балотуватися, але й голосувати. А це дуже важливо для побудови спільного бачення майбутнього громади”.

 

Роман Любченко, директор програм Міжнародної фундації виборчих систем:

“Ми вже почули дуже багато практичних моментів від різних учасників цього процесу. Я буду говорити з точки зору міжнародної спільноти, яка надає технічну підтримку Україні. Ми також вважаємо, що прийняття Виборчого кодексу наприкінці минулого року є помітним шляхом вперед для України, кроком назустріч до кращих світових практик і рекомендацій всіх світових експертів у виборчих процесах. Звичайно, ми розуміємо, що цей документ не є досконалий, і є речі, які треба змінювати, що є вкрай важливим, тому що менш ніж за 6 місяців ми очікуємо місцеві вибори, які стануть дуже важливими для нашої країни.

Міжнародна фундація виборчих систем, Офіс координатора проєктів ОБСЄ в Україні, Громадська мережа Опора, 13 квітня оприлюднили заяву, в якій закликали Верховну Раду України невідкладно відновити інклюзивні і прозорі публічні консультації щодо напрямків удосконалення положень Виборчого кодексу із залученням усіх зацікавлених сторін.

Саме тому 17 квітня Громадська мережа Опора і IFES зробили ще раз таке звернення про необхідність відновлення публічних консультацій. Більш того, тоді була представлена дорожня карта реформ, так, як бачить її міжнародна спільнота і деякі представники українського громадянського суспільства, яка описує дуже конкретні, практичні кроки, які треба зробити українському парламенту для того, щоб забезпечити проведення місцевих виборів за 6 місяців від сьогодні”.

Матеріали спікера

“Загалом ми знаходимося в ситуації, коли час місцевих виборів наближається, часу для змін залишається дуже мало. Ми говоримо про те, що зміни у Виборчий кодекс не мають змінювати його кардинально, а радше правити технічні невідповідності чи проблемні моменти. Але ще раз ми наголошуємо на тому, що часу дуже мало. Ця робота має відбуватися, парламент має це обговорювати навіть в умовах карантину. І, на нашу думку, середина травня може стати цим крайнім терміном, коли ще буде ефективно приймати зміни до Виборчого кодексу, щоб забезпечити позитивне проведення місцевих виборів у жовтні”.

 

Джерело: https://decentralization.gov.ua/news/12459

 
Порядок виконання судового рішення

Згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов’язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення і в процесуальному законодавстві України. Так, статтею 14 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) та статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як вбачається із наведених норм, судове рішення допускається до виконання лише після набрання ним законної сили, тобто після апеляційного розгляду справи або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Водночас процесуальним законодавством визначено категорії справ, рішення в яких допускаються до негайного виконання або підлягають такому виконанню до набрання ними законної сили, тобто відразу після їх ухвалення, не очікуючи апеляційного перегляду справи.

У цивільних справах суд допускає негайне виконання рішень у справах про:

1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;

2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;

3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць;

4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;

5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;

6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;

7) примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;

8) встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3 частини першої статті 367 ЦПК України (стаття 367 ЦПК України).

 

Негайно виконуються постанови суду в адміністративних справах про:

1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;

2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;

3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;

4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;

5) уточнення списку виборців;

6) обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання;

7) усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання;

8) накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них;

9) повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 1832 КАС України.

Суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову:

1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 256 КАС України;

2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) прийняту у справах, визначених статтею 1833 КАС України;

4) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця або особи без громадянства та про продовження строку такого затримання, про затримання до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні (стаття 256 КАС України).

 

Також негайно здійснюється виконання ухвал про забезпечення позову, постановлених у прядку цивільного та адміністративного судочинства (стаття 153 ЦПК України, стаття 118 КАС України).

 

Необхідно знати, що для того, щоб звернути рішення суду до примусового виконання спочатку потрібно отримати виконавчий лист. Так, згідно з процесуальним законом за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, судом першої інстанції видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним (стаття 368 ЦПК України, стаття 258 КАС України).

Примусове виконання судових рішень здійснюється органами і особами, визначеними Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», зокрема, органами державної виконавчої служби, які входять до системи органів примусового виконання рішень Міністерства юстиції України.

Державна виконавча служба має свої територіальні підрозділи, що утворені при районних, районних в містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управліннях юстиції.

Діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом, здійснюють державні виконавці, які є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом.

 

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Одночасно з виконавчим документом стягувач подає заяву, в якій зазначаються:

1) реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти;

2) прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізити документа, що посвідчує його особу.

У разі наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, за заявою стягувача зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень статті 70Закону України «Про виконавче провадження»(стаття 7 Закону України «Про виконавче провадження»).

 

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом – Законом України «Про виконавче провадження».

Необхідно знати, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Указані строки встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання (стаття 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

 

Важливо також знати, до якого саме територіального органу державної виконавчої служби необхідно звернутися для примусового виконання рішення суду, оскільки пред’явлення виконавчого документа не за місцем стягнення є однією із підстав для повернення виконавчого документа стягувачеві.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій (стаття 24 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому вказаний Закон встановлює певні особливості підвідомчості виконавчих проваджень органам державної виконавчої служби та утворення виконавчих груп.

Так, зокрема, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

У разі відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби, утворення виконавчої групи, якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби, наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення, виконавче провадження може бути передане від одного органу державної виконавчої служби до іншого (стаття 25 Закону України «Про виконавче провадження».

 

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову – у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:

стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

стягнення аліментів;

відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.

Також у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

 

Необхідно знати, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення. (стаття 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.

Діти та особи, визнані судом недієздатними, реалізують свої права та виконують обов’язки, пов’язані з виконавчим провадженням, відповідно до вимог закону через своїх законних представників (стаття 16 Закону України «Про виконавче провадження»).

 

Сторони виконавчого провадження за законом мають певні права та обов’язки у виконавчому провадженні.

Так, сторони провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Сторони зобов’язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Боржник зобов’язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з’являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (стаття 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

 

Заходами примусового виконання, які застосовуються виконавцем під час виконання судових рішень, є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» (стаття 10 Закону України «Про виконавче провадження»).

 

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 Закону «Про виконавче провадження».

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п’ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбаченихчастиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» (стаття 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

 

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

 

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

 

Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться (стаття 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

 

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

Іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна (стаття 48 Закону України «Про іпотеку»).

 

Важливо знати, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження», стаття 181 КАС України, стаття 384 ЦПК України).

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку (стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

 

У разі якщо Вам необхідно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення в цивільній справі, судом, який видав виконавчий документ, як правило, буде місцевий загальний суд.

В такому випадку відповідну скаргу необхідно подавати до цього суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом за відповідною заявою.

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Про виконання ухвали відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду (статті 385-389 ЦПК України).

 

Якщо судом, який видав виконавчий лист, є адміністративний суд (окружний адміністративний суд чи місцевий загальний суд як адміністративний суд), оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби відбувається шляхом звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 КАС України, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Позовну заяву може бути подано до суду:

у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Адміністративна справа з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі (стаття 181 КАС України).

 

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду вищевказаних скарги чи позовної заяви може бути оскаржене до апеляційного та касаційного судів в порядку та строки, встановлені відповідним процесуальним законодавством.

Окремо звертаємо увагу на те, що за умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню передбачена кримінальна відповідальність (стаття 382 Кримінального кодексу України).

 
Створення ініціативної групи та порядок створення ОСББ

Крок перший: Створення ініціативної групи

Для створення ОСББ скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень у будинку.

Крок другий: Визначення дня і місця проведення установчих зборів.

Повідомлення власників

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику (власнику квартири чи нежитлового приміщення) під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Крок третій. Ведення зборів, голосування та підрахунок голосів

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. (кількість голосів – це загальна площа квартири. Тобто, власник 3-х кімнатної квартири, де площа складає 75м2 має 75 голосів, власник однокімнатної з 30м2 – має 30 голосів і так далі. Якщо будинок має загальну площу квартир 4000м2, то 2001м2 голосів - «за» достатньо для створення ОСББ).

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.

Установчі документи об’єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа. Письмове опитування під час установчих зборів об’єднання проводиться у такому порядку:

Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім’я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так" або "проти", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

Крок четвертий: Державна реєстрація об'єднання

Державна реєстрація ОСББ проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Пакет документів необхідний для державної реєстрації: 2 примірники протоколу установчих зборів із додатками; протокол засідання правління про обрання голови правління ОСББ; статут (2 примірники); заява про державну реєстрацію.

Об'єднання вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Крок п’ятий:  Повідомлення Житомирської міської ради про створення ОСББ.

  • Представити Виписку з Єдиного державного реєстру про реєстрацію ОСББ;
  • Заява про зняття будинку з балансу та передача в управління ОСББ

Крок шостий:  Отримання довідки з статистики

Для цього, потрібно звернутися в регіональне управління статистики із:

- письмовою заявою;

- квитанцією про оплату адміністративного збору.

Крок сьомий:  Реєстрація ОСББ в органах державної податкової  служби у 2 етапи

1) Для взяття на облік платник податків – юридична особа (резидент) подає до органу державної податкової служби:

- заяву за ф. № 1-ОПП;

- виписку з Єдиного державного реєстру (оригінал та ксерокопію);

- копію документа, що підтверджує присвоєння коду ЄДРПОУ.

2) Після отримання довідки, зазначеної вище, реєструємо у Реєстрі неприбуткових  установ та організацій.

Для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій ОСББ повинно подати до органу державної податкової служби за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою 1-РН.

\Крок восьмий:  Виготовлення печатки

На даний момент відсутня потреба в отриманні дозволу на виготовлення печатки, як наслідок, замовляємо в комерційних структурах які надають ці послуги.

Крок дев’ятий:  Відкриття банківського рахунку

Банківські установи вправі вимагати індивідуальний пакет документів для відкриття розрахункового рахунку.

 

Джерело: http://novogrodovka-rada.gov.ua/

 
« ПерваяПредыдущая12345678910СледующаяПоследняя »

Страница 1 из 23