Звоните прямо сейчас:
+38 (044) 221-27-02
Пишите прямо сейчас:
help102@ukr.net
Оскарження постанови державного виконавця

З введенням в дію Закону України «Про виконавче провадження» (надалі – Закон)N1404-VIII від 02.06.2016 р. , який набрав чинності 05.10.2016 р, на відміну від попередньої редакції закону, який діяв до 01.05.2017 р., було виключено підстави для обов’язкового зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження у разі звернення зі скаргою до суду.

Так в редакції Закону від 02.06.2016 р. є виключні підстави для зупинення вчинення виконавчих дій (ст. 34 Закону):

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;

2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;

4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);

5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п’ятою статті 15 цього Закону;

6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;

8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;

9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);

11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Натомість в ст. 37 Закону, в редакції, яка діяла до 01.05.2017 р., було передбачено підстави для обов’язкового зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження у разі звернення зі скаргою до суду, а саме:

П. 4 - зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

П. 5 - прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення;

П. 6 - зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження судом чи посадовою особою, яким законом надано таке право.

Проте, на-сьогодні, відсутність в Законі такої норми про зупинення вчинення виконавчих дій призводить до певних проблем відновити в майбутньому своє порушене право.

Навіть процесуальне законодавство передбачає зупинення виконання рішення суду у зв’язку з подачею скарги на таке рішення.

Так відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону).

Відповідно до ст.26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно ч.1 ст.27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частина 3 статті 27 Закону визначає, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до ст.10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Таким чином, державний виконавець, відкривши виконавче провадження, має право здійснити заходи примусового характеру, що передбачені Законом, та стягнути з боржника виконавчий збір чи будь-які інші штрафи, накладені в межах виконавчого провадження, в той час, коли боржник буде оскаржувати постанову виконавця до суду.

А враховуючи завантаженість суддів та тривалість розгляду справ, державний виконавець встигне стягнути такий збір за рахунок заробітної плати чи майна боржника, що в подальшому практично унеможливить повернення стягнутих сум боржнику з державного бюджету України.

Як все таки захистити на майбутнє своє порушене право.

Якщо є всі підстави для оскарження дій, бездіяльності державного виконавця в межах вчинення виконавчих дій – звертайтесь зі скаргою (позовом) до суду (ст. 74 Закону).

Необхідно визначити підсудність – ч. 1 ст. 74 Закону – до суду, який видав виконавчий документ за правилами цивільного процесуального законодавства або у відповідності до ч. 2 ст. 74 Закону до відповідного адміністративного суду за правилами адміністративного судочинства.

В межах розгляду скарги (позову), підготуєте та подайте до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову про зупинення відповідної постанови державного виконавця до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги (позову).

Автор статті: директор ЮК «МІКО» Валентина Клок

Аналізуйте судовий акт

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24.03.2017 р.

Справа N 804/8330/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого, судді - Турової О. М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу від 17.11.2016 р. N 489/4.7-11/336, яка прийнята на підставі акта N 489/4.7-11, складеного за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" з питань додержання законодавства про працю в частині збереження робочого місця, виплати середнього заробітку у зв'язку з призовом на строкову військову службу в особливий період ОСОБА_1, яким встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з призовом на строкову службу, що є порушенням ч. 3 ст. 36 та ст. 119 КЗпП України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 р. провадження в адміністративній справі N 804/8330/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення штрафу зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі N 804/7840/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування припису від 28.10.2016 р. N 245/4.7-11 щодо забезпечення позивачем здійснення заходів у виконанні вимог ч. 3 ст. 36ст. 119 КЗпП України стосовно увільнення від роботи ОСОБА_1 з збереженням робочого місця та середньої заробітної плати, як працівникові, призваному на строкову військову службу, винесеного відповідачем на підставі акта перевірки N 489/4.7-11.

23 березня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" (далі - ТОВ "Кривбасремонт") про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі N 804/8330/16, в якому позивач просив зупинити стягнення штрафу на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 17.11.2016 р. N 489/4.7-11/336 у відношенні ТОВ "Кривбасремонт" до набрання законної сили судовим рішенням у справі N 804/8330/16.

В обґрунтування заявленого клопотання позивачем зазначалося, що оскаржуваною постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 17.11.2016 р. N 489/4.7-11/336 до ТОВ "Кривбасремонт" застосовано штраф. Не зважаючи на оскарження цієї постанови у судовому порядку, відповідач направив її на виконання до Тернівського відділу ДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області, яким в подальшому відкрито виконавче провадження з примусового виконання цієї постанови. Враховуючи, що оскарження постанови відповідача не зупиняє її виконання, а для відновлення наслідків, до яких призведе звернення цієї постанови до примусового виконання, буде необхідно докласти значних сил та витрат, позивач просить зупинити стягнення штрафу на підставі постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 17.11.2016 р. N 489/4.7-11/336 у відношенні ТОВ "Кривбасремонт" до набрання законної сили судовим рішенням у справі N 804/8330/16.

Ухвалою суду від 23.03.2017 р. провадження у справі N 804/8330/16 поновлено для розгляду вищевказаного клопотання позивача та призначено його до розгляду на 24.03.2017 р.

У судове засідання 24.03.2017 р. представники сторін не з'явилися, про час, дату та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

При цьому приписами ч. 1 ст. 118 КАС України встановлено, що клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 3 статті 118 КАС України передбачено, що питання про забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, при цьому неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

З огляду на наведене, суд розглянув клопотання про забезпечення адміністративного позову в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та подане клопотання про забезпечення позову, суд приходить до висновку про його часткове задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Кривбасремонт" оскаржується постанова Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 17.11.2016 р. N 489/4.7-11/336, згідно з якою до позивача застосовано штраф у розмірі 14500,00 грн., який ТОВ "Кривбасремонт" мало сплатити у місячний термін з дня прийняття постанови.

Вищевказана постанова прийнята Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року N 509 (далі - Порядок N 509).

Так, п. 8 Порядку N 509, зокрема, встановлено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітитки, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Відповідно до п. 9 Порядку N 509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють Держпраці чи її територіальний орган.

Згідно з п. 10 Порядку N 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Водночас, приписами п. 11 Порядку N 509 встановлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються:

- у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другоюп'ятою і шостою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення");

- у судовому порядку територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьоючетвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону);

- органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Як слідує з оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 17.11.2016 р. N 489/4.7-11/336, вона прийнята на підставі абз. 5 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, отже, є виконавчим документом і пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом.

Судом також встановлено, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області реалізувало свої повноваження, передбачені п. 11 Порядку N 509, та подало постанову про накладення штрафу від 17.11.2016 р. N 489/4.7-11/336 на примусове виконання до Тернівського відділу ДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Постановою державного виконавця Тернівського відділу ДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області Р. І. В. від 03.03.2017 р. відкрито виконавче провадження N 53511696 з виконання постанови про накладення штрафу від 17.11.2016 р. N 489/4.7-11/336 про стягнення з ТОВ "Кривбасремонт" на користь державного бюджету штрафу у сумі 14500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII від 02.06.2016 р. заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Підстави зупинення вчинення виконавчих дій визначені ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII від 02.06.2016 р.

Так, згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII від 02.06.2016 р. виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;

2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;

4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);

5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону;

6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;

8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;

9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);

11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що ні Порядком N 509, ні ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" N 1404-VIII від 02.06.2016 р. не передбачено зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження останніх у судовому порядку.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

З аналізу наведених норм КАС України слідує, що забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Зважаючи на те, що позивач не погоджується з постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 17.11.2016 р. N 489/4.7-11/336 і не має намір сплачувати у добровільному порядку накладений на нього цією постановою штраф, на даний час існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанови відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання. Тим більше, що, як зазначалося вище, 03.03.2017 р. державним виконавцем вже винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 17.11.2016 р. N 489/4.7-11/336. Наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, стверджувати на даний час про це неможливо, тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог ТОВ "Кривбасремонт" про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.

Таким чином, слід зупинити дію оскаржуваної постанови до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається, оскільки саме такий спосіб забезпечення позову встановлено ч. 3 та ч. 4 ст. 117 КАС України.

Керуючись ст. ст. 117118160165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбасремонт" про вжиття заходів забезпечення позову у справі N 804/8330/16 - задовольнити частково.

Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 17.11.2016 р. N 489/4.7-11/336 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі N 804/8330/16.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 КАС України.

 

Суддя

О. М. Турова